Мислення дизайнера та дизайн шрифтів

Самостійна оцінювально-аналітична робота юного дизайнера

Завдання 1. Огляньте онлайн-виставку інформаційних карток для дітей, 
виділіть дизайнерські знахідки та можливі недоліки в оформленні цього поліграфічного видання
Розташуйте ці інформаційні картки в рейтинг за власними критеріями.

Головоломка знайди слова: «Моя школа»

Хто швидше рахує: додавання № 1

Вчимося міркувати за аналогією №1

Відновлюємо порядок слів у реченні № 1

Головоломка «Чарівна таблиця множення»

Учимось визначати час за годинником

Тренуємо пам’ять №1

Учимось розрізняти емоції та почуття

Визначаємо час: завдання №1

Логічна задача: розвиваємо мислення

Рими №1 (українська мова)

Кросворд «Час»: тренуємо мислення

Кросворд «Проста математика»

Тематична головоломка «Україна»

Знайди зайве слово №1: іменники

Кросворд у малюнках «Овочі»

Пишемо лист Святому Миколаю

Вивчаємо емоції за виразом обличчя № 1

Рюкзак "Цікаво про мене"

Вивчаємо синоніми: №1 (українська мова)

Практичні роботи з теми «Основи графічного дизайну»

Практична робота  1.  Принципи візуалізації інформації

Практична робота  2.  Дизайн презентації

Практична робота  3.  Основні принципи  дизайнера-верстальника

Практична робота 4.  Принципи візуалізації інформації

Практична робота 5.  Формування візуальної мови презентацій

Практична робота 6.  Дизайн друкованого видання

УКРАИНСКИЙ

ПОРТУГАЛЬСКИЙ

ИСПАНСКИЙ

Ви коли-небудь створювали класний продукт, який не знаходив відгуку у користувачів?
У вас був досвід створення амбітних проектів, де інтереси клієнта були не на першому місці?
Чи траплялося вам стикатися з повним нерозумінням того, чого чекає від вас кінцевий споживач?
Якщо так, то з великою часткою ймовірності ваші проекти зазнавали труднощів, а бізнес ніс фінансові і не тільки втрати.
Хороша новина в усьому цьому - подібний досвід далеко не єдиний. Щорічно тисячі організацій і команд терплять невдачі через невміння налагодити зв'язок з кінцевим користувачем товару або послуги. Щоб вирішити це проблему, була створена технологія, орієнтована насамперед на інтереси клієнта. Вона отримала назву дизайн-мислення.

Що ж це таке?
Дизайн мислення - метод створення продукту, в основі якого лежить орієнтація на глибоке розуміння потреб користувача продукту. У його центрі завжди знаходиться користувальницький запит і тільки потім технічні можливості і економічні ресурси бізнесу.

Цей метод зародився ще в 70-х роках ХХ століття, коли американські дослідники, як Дональд Нормана заговорили про те, що дизайн повинен допомагати людям вирішувати їхні повсякденні проблеми, робити їх життя легше, а не просто радувати око.

Звідси зародилися ключові принципи цього методу:

Фокус на призначеному для користувача досвід.
Поєднання творчого і системного підходу.
Фокусування на персональних сценаріях поведінки.
Поступово дизайн-мислення знайшло своїх прихильників не тільки в архітектурі та медицині, а й цифрових технологіях і освіті. Сьогодні це один з найпопулярніших підходів у сфері розробки нових продуктів В США і Європі. Його сильними сторонами є технологічність і увагу до емоційного досвіду кінцевого споживача. Кроки створення нового товару або послуги в цьому методі складаються з семи етапів, таких як емпатія, фокусування на критично важливих моментах, генерація ідей, їх відбір, створення прототипу, тестування і ко-дизайн з користувачем.

Завдяки дизайн-мислення, наприклад, з'явилися яскраві інжекторні шприци без великих голок. Ці медичні вироби не так сильно лякали дітей, що знижувало рівень ризику невдалих уколів.

Емпатія передбачає глибоке розуміння емоційного досвіду клієнта, який він отримує при використанні послуги. Білий шприц з голкою викликав у дітей страх і плач. Це створювало ризик проведення невдалої процедури, оскільки дитина не хотів отримувати уколи. Розуміння почуттів дітей наштовхнуло дослідників на ідею створення помаранчевого інжектора, який більше нагадував іграшку, ніж засіб для уколу. Подальша розробка і клінічні випробування призвели до появи інноваційного приладу, який сьогодні використовують не тільки медики, а й косметологи.

На даний момент дизайн-мислення - усталена технологія, що має великий інструментарій. У нього входять «карта емпатії», «антропологічне дослідження», «карта стейк-холдери», «мокасини», «карта подорожі клієнта» і багато інших. Більшість з них досить просто освоїти за допомогою таких цифрових ресурсів як MIRO.com або MURAL.CO

Це дозволяє дизайн-мислення бути зрозумілою і легкодоступною технологією. На даний момент до неї звертаються індивідуальні підприємці, команди розробників продуктів і цілі держави. З її допомогою створюються меблі, гаджети, і, звичайно ж, цифрові послуги. Сьогодні «великі дані» і різноманітне програмне забезпечення дозволяє отримати якісну зворотний зв'язок від користувачів, щодо того чи іншого сервісу.

Це дозволяє зрозуміти «болю» і бажання клієнта на основі карт емпатії, потім провести мозковий штурм, щоб згенерувати ідеї для реалізації проекту, після чого запропонувати йому необхідне рішення у вигляді так званого прототипу або MVP (minimum value product). Це вже функціональний продукт, який має мінімальну кількість властивостей, але вже здатний задовольнити головний запит клієнта, який був знайдений на першому етапі.

У поєднанні з гнучкими принципами розробки типу SCRUM, дизайн-мислення дозволяє команді розробників отримати швидкий відгук про MVP через тестування продукту. Потім команда вносить зміни в продукт, на основі клієнтської зворотного зв'язку. Такі ітерації відбуваються до того моменту, коли користувач повністю задоволений запропонованим рішенням.

Окремим перевагою цієї технології є різноманітність методів і підходів, що дозволяє команді розробників підтримувати інтерес до процесу створення нового продукту. За створенням карти емпатії слід мозковий штурм, за ним відбір кращих ідей, за ним швидка розробка і тестінг. Командні зустрічі, що перемежовуються з динамічними циклами розробки (наприклад «спринтів»), забезпечують високий рівень залученості і командної динаміки.

У підсумку ми отримуємо сервіс, який фактично створювався разом з клієнтом, на основі його побажань і потреб. Саме цей близький контакт забезпечує представленої технології успіх і популярність. Дотримуючись простих кроків, запропонованих дизайн-м

Дизайн  шрифтів

При розробці дизайну майже завжди потрібно неабиякий шрифт. Ви можете запитати: навіщо створювати шрифти ? Їх і так можна знайти тисячами : на дисках , в інтернеті . Але пошуки потрібного вам підуть багато години, іноді дні і тижні . Інше питання , що це за шрифти і наскільки вони можуть бути вам корисні. Поганих шрифтів , на жаль занадто багато. Багато починаючі Тайпей- дизайнери зовсім не вміють малювати , інші ніколи не сідали за комп'ютер і насилу користуються мишею. У третьому є комп'ютер , але немає грошей , щоб купувати дорогі програми . Але всіма ними рухає тяга створити щось своє. І це вже добре. Інша справа , що їх шлях не може бути легким. Для початку потрібно розвинути руку. А для цього не обійтися без щоденних , досить таки тривалих занять.

Як намалювати шрифт? Якщо перед Вами таке завдання встала вперше , для створення повноцінного шрифту важливо навчитися виводити на папері або за допомогою миші на екрані прості лінії і елементи , з яких, власне і складаються символи шрифту.

Хочемо відразу зауважити , що шрифт можна намалювати у виключно віртуальному варіанті , користуючись Photoshop , Illustrator , Corel , Flash , не вдаючись до справжнім ручкам і фарбам . Але для цього треба спочатку представляти , який саме шрифт ви хочете зробити але для цього потрібно точно знати , що потрібно від цього шрифту і володіти чималим досвідом , або , якщо ваш шрифт жартівливий , для сайту , коміксів та ігор , і чим чудніше він буде , тим краще. Природно, треба вміти малювати «руками» , щоб вийшло не те , що вийшло , а те, що потрібно .

Ми все ж радимо спочатку намалювати шрифт на папері , щоб уявити, які в ньому будуть основні елементи .

Для роботи над шрифтом важливо добре володіння інструментами письма.

Нерівномірні , грубі руху руки виникають тоді , коли розвинені в основному тільки сильні м'язи . Важливо , щоб рука не тремтіла , що не була напружена. На правильний рух інструменту великий вплив роблять також положення руки , розташування робочої площини і якість інструменту і матеріалів. Іншими словами , рука повинна коритися інструменту , а інструмент - руці.

Працюючи шірококонечнимі інструментами ( плакатними перами або плоскою кистю) , слід дотримуватися ряду вимог : вибрати постійне положення руки і очі і прагнути до того , щоб зберігати його протягом всієї роботи ; по мірі виконання роботи лист необхідно пересувати вгору ; вертикальні штрихи виконують зверху вниз , горизонтальні - зліва направо , а не в зворотному порядку ; будь-який штрих потрібно прагнути виконувати відразу , не повторюючи рух кілька разів; кут нахилу пера повинен залишатися постійним (виняток становлять рубані і брускові шрифти , при виконанні яких перо повертають під різними кутами ) .

Шрифтову роботу краще вести на похилій дошці - це забезпечує рівномірний стік фарби.

Робота над шрифтом ведеться цілком самостійно від роботи над іншими частинами композиції і без кольору : передбачається , що і композиційні та колористичні співвідношення були правильно визначені заздалегідь. І все-таки корисно в кінці роботи - ще до виконання оригіналу, але після уточнення шрифту - зробити на основі знайденого ще один ескіз , ближчий до остаточного , щоб перевірити , чи вірний був початковий задум і чи не дуже художник відійшов від нього. Якщо отримане враження узгоджується із задумом , то можна , знову перевіривши всі співвідношення - буква до букви , штрих зі штрихом , переходити до виконання оригіналу. Горизонталями відзначаються і рівні округлих і гострих букв. Ці горизонталі в подальшому дозволять точно витримувати прийняті пропорції. Встановлюються прогалини між літерами .

Встановлюються з повною точністю товщини основного і додаткового штрихів. Встановлюється малюнок всіх букв аж до самих незначних деталей.

На оригінал уточнений малюнок шрифту зазвичай переноситься за допомогою кальки . Калька - підсумок цієї стадії роботи . Після неї поправок не повинно бути. Якісь поправки все одно неминучі , але не можна їх планувати заздалегідь , потураючи своїй безпечності, ліні або квапливості . Не можна робити кальку , чітко бачачи , що в одному з слів букви розставлені нерівномірно , і розраховуючи виправити це вже в оригіналі ( « ось тут я трохи розсунемо , а тут трохи зрушу » ) , - краще відразу ж на ескізі зробити необхідні зміни . Всі недоліки , які художник в змозі сам помітити , треба поправити відразу ж. Сама операція перенесення малюнка на оригінал нескладна і вимагає тільки акуратності. Зазвичай на останній , виправлений і уточнений малюнок шрифту накладається калька , на яку тонко заструганим твердим олівцем ретельно перечерчівать контури букв. Тут найбільше треба побоюватися недбалості , яка може зруйнувати те , що було знайдено раніше в результаті довгої роботи . Після цього калька , натерта із зворотного боку графітом , накладається на оригінал , і контури з тією ж ретельністю передавлюються на його поверхню. Якщо оригінал загрунтований гуашшю , можна передавлює контур і без графіту : на фарбі залишаться виразні , злегка поглиблені сліди.

Іноді обходяться і без кальки . У цьому випадку остаточний ескіз кладеться поруч з оригіналом , на оригінал наноситься лише необхідна розмітка ( горизонталі , деякі важливі вертикалі ) , і художник копіює ескіз.

При роботі шрифтовими інструментами застосовують різноманітні барвники : чорну туш , розбавлену дистильованою водою (іноді розбавляють дощовою водою , чаєм і спеціальними речовинами на основі спирту , оберігаючи туш від швидкого висихання на кінчику пера ) ; кольорову туш , якої слід користуватися обережно , оскільки при висиханні ця туш може утворювати на папері плями , коробить її , що призведе до нерівності ліній шрифту; акварель і гуаш .

Папір для роботи ширококонечним пером повинна бути щільна і добре проклеенная . Фарба погано вбирається в крейдований і глянсову папір!

Робота круглоконечнимі пір'ям багато в чому нагадує роботу шірококонечнимі ; тут слід стежити за тим , щоб круглий диск на кінчику пера стосувався всієї своєї площиною поверхні паперу , залишаючи після себе рівномірну по товщині лінію.

Рукописні шрифти каліграфічного типу добре виконувати спеціально заточеним загостреним пером. Гостре перо може служити також для доопрацювання кінцевих елементів , зарубок і виправлення нерівностей контуру букв.

Який інструмент краще використовувати?

На хороших пір'яних ручках ( які вмочують в чорнильниці ) є особливі зарубки для додання еластичності . Спочатку ручкою працювати важко , навик з'являється при постійній практиці . Можна взяти широкий фломастер , кисті різної форми. Потрібно домагатися красивою , плавної лінії , ковзання.

З яких елементів складаються літери?

1 - верхня лінія малих літер ,

2 - междустрочіе ,

3 - лінія шрифту ,

4 - геометрична лінія ,

6 - верхня лінія прописних літер ,

7 - верхня лінія округлих прописних літер ,

8 - основні штрихи ,

9 - з'єднувальні штрихи ,

10 - внутрішні буквені просвіти ,

11 - міжбуквені прогалини 

12 - вертикальні зарубки ,

13 - надбуквенние значки ( акценти ) ,

14 - верхні виносні елементи ,

15 - відстань між нижніми виносними елементами і прописними буквами наступного рядка ,

16 - нижня виносні елементи ,

17 - одностороння зарубка ,

18 - подбуквенние значки,

19 - розчерки ,

20 - зарубки.

Для того щоб досягти певного рівня пластичності і точності руху руки , роботу над рукописним шрифтом слід починати з виконання ліній різної складності , обов'язково дотримуючись послідовність руху руки. Для цього слід виконати ряд вправ з ускладненням завдань .

Вправа 1 . Виконання лінійних рядів.

Круглоконечнимі і шірококонечнимі пір'ям виконати вертикальні і похилі лінії , стежачи при цьому за правильним положенням інструменту і рівномірними відстанями між штрихами.

Вправа 2 . Перетворення в ритмічний ряд геометричних фігур ( трикутника , квадрата , кола). Тими ж інструментами виконати кілька ритмічних побудов , простежуючи залежність ритму рядка від застосування поєднання різних фігур.

Вправа 3 . Виконання елементів букв. Шірококонечним і круглоконечним пером виконати будь-які елементи букв з поступовим виявленням форми буквених знаків .

Що таке палеографія і для чого вона потрібна? Наука палеографія (від гр. Palaios - стародавній) , вивчає історію писемності. У ній застосовують метод графічного дослідження різних стилів письма - не тільки старих рукописних шрифтів , але і сучасних. Основні положення цього методу :

1 ) визначення графічних особливостей різних шрифтів (пропорції , співвідношення штрихів , наявність і форма зарубок) ;

2 ) кут нахилу листи (положення шрифтового інструменту до рядку);

3 ) послідовність і напрямок нанесення основних і сполучних штрихів ;

4 ) шрифтові інструменти (пір'я , кисті та ін.) Аналізуючи різні стилі рукописного шрифту , можна помітити , що найбільш характерною ознакою листи є кут нахилу пера при виконанні елементів букв. У давньоримському листі , в основних його видах , він приблизно становив: у капітальному квадратному 25 ... 30 ° , в рустик 60 ° , в уніціале 0 °. Отже , для того , щоб відтворити той чи інший стиль , необхідно виконати тренувальні вправи для правильної постановки шірококонечного інструменту по відношенню до рядка .

При виконанні копій різних шрифтів необхідно зберігати постійний кут листи (виняток становлять букви М , Ж , Я ) і постійні положення ока і руки.

При виконанні алфавітів важливо зрозуміти основні принципи формоутворення букв , проводити їх графічний аналіз , щоб визначити можливі порушення логіки побудови знаків і усунути їх. Роботу над створенням шрифту краще починати з великих літер , побудованих на основі простих геометричних фігур ( трикутника , квадрата , кола) , а потім переходити до більш складних форм . Виконання алфавітів шрифтів вимагає також дотримання принципів композиції шрифту , тобто оптично виправданою розстановки букв в рядку і рівноваги їх елементів і кольоровості.

Виконання різних видів шрифтів.

Шрифт зазвичай створює якийсь візуальний образ. Якщо виконати набір рядка різними гарнітурами , навіть недосвідчена людина зверне увагу на те , що процес читання тексту значно ускладнюється. Око перескакує з однієї гарнітури на іншу і як би дізнається букви заново. Можна проводити певні зміни в буквах , наприклад , змінювати їх величину від діаманта до квадрата ; можна зробити світле і жирне накреслення , змінювати кут нахилу букв і отримати курсив , але образ шрифту залишиться колишнім , так як не змінилася його найголовніша особливість - конструкція , характерні риси малюнка.

Якщо суттєво змінити конструкцію букв , наприклад збільшити або зменшити товщину основних або сполучних штрихів , або круглу форму букв на еліптичну , напрямок букв осей , характер шрифту різко зміниться.

Кожен шрифт може бути представлений схемою , що визначає його конструкцію. Розглянемо принципи освіти графем кириличного алфавіту. Всі букви алфавіту можна розділити на п'ять найхарактерніших груп:

група 1 : літери , що складаються з вертикальних і горизонтальних ліній ( Н , Г , Е , П , Т , Ц , Щ , Ш) ;

група 2 : літери , що складаються з вертикальних і похилих ліній (Л , Д , М , И) ;

група 3 : літери , що складаються з похилих ліній (А , У. X);

група 4 : літери , що складаються з округлих ліній (О , С, Е , 3 ) ;

група 5 : літери , що складаються з вертикальних , горизонтальних ліній у поєднанні з округлими елементами (Ж , Б , В, К , Р , Ф , Ч , И, Ь , виданню , Ю , Я ) .

Аналізуючи конструктивні особливості графем , можна зробити наступні висновки: найбільш характерними буквами для кожної групи є: для першого - Н , для другої - Л , третього - А , четвертій - О і п'ятий - Ж ; найменше букв в групі 3 ; найчисленніша група 5 ; найбільш чітко сприймаються букви з груп 1 , 3 , 4 ; в групі 5 приблизно '/ з алфавіту складають літери зі складним конструктивним побудовою . Такий розподіл шрифтів не є точною схемою для всіх видів шрифтів. Шрифт , як і будь-яке інше твір мистецтва , володіє різноманіттям форм . Так , літери Д , К, М , У, Х часто мають свій індивідуальний малюнок , що робить вплив на конструкцію деяких елементів інших букв.

Існує певна закономірність побудови графем букв за принципом одинарних і здвоєних графічних схем . Найрізноманітніші шрифти можуть бути виражені певної конструктивною схемою - поліграмою ( поліграма - конструктивна схема гарнітури шрифту , яка допомагає визначити пропорції і побудувати всі елементи букв, що входять в гарнітуру ) . Для визначення графічного зображення конcтрукціі шрифту необхідно поєднати букви тотожними формами. Це суміщення однієї букви з іншого дозволить отримати кілька проміжних поліграм :

1 ) по прописаний букві Н будуються літери І , П , Ц , можуть частково знаходитися різні варіанти букв Д , Л , М , У та основні елементи букв Б , В, Е , К, Р , Ю , Я ;

2 ) по прописаний букві Про будуються букви С, Е, Ю ;

3 ) по прописаний букві А будуються деякі варіанти букв Д , Л , М і можуть бути знайдені основні елементи букв X , У;

4 ) по прописаний букві Е будуються букви Г і Т ;

5 ) по прописаний букві В будуються букви 3 , И, Ь , Ф , Я ;

6 ) по прописаний букві До будується буква Ж ;

7 ) по малої букві н будуються малі літери а , в , г , д , і , до , л , п , т , ч , ц , ь , я ;

8 ) по малої букві про будуються букви б , е , з, р , с, ф , е, ю.

Поєднуючи проміжні поліграми , можна отримати загальну поліграму . При накладенні поліграм необхідно звертати увагу на те , щоб основні тотожні форми симетрично розташовувалися навколо центральної вертикальної осі , а вертикальні , горизонтальні , похилі і округлі штрихи збігалися.

Основними композиційними осями вважаються зовнішні контури малюнка букв. Викликано це тим , що всі інші елементи букв можуть видозмінюватися , а шрифт може бути світлим , напівжирним , жирним або матиме вузьке , нормальне або широке накреслення.

Шрифт можна побудувати за допомогою різних геометричних викладок . Наприклад , за допомогою модульної сітки. Насамперед встановлюють пропорції прямокутника , в який має бути вписана буква. Тут це співвідношення дорівнює 4:5 , тобто чотири клітини по ширині і п'ять клітин по висоті. Далі потрібно визначити , яку частину сторони прямокутника займає основний елемент . Ширина цього елемента буде дорівнює одній клітці . Такий елемент служить для вимірювання даної букви і одночасно всіх букв шрифту. Сітка також дає можливість встановити місце і напрям головних осей літери. З малюнка видно , як по модулю і модульної сітці знаходять пропорції букв , місця з'єднання штрихів , центри дуг кіл . Вихідними буквами при малюванні алфавіту служать букви Н і О. На основі цих букв можна створити інші літери.

Модульна сітка полегшує побудову малюнка кожної букви , визначення її ширини і зв'язок окремих елементів. Ширина прописних літер Ж , М , Щ , Ш , Ю зазвичай становить полуторну ширину вузьких букв.

Комп'ютерна обробка .

Після того , як шрифт повністю намальований , необхідно перевести його в електронну форму ( оцифрувати ) . Малюнок сканують , обробляють в Adobe Photoshop , щоб прибрати півтони і бризки , переводять в і імпортують в форматі TIFF або Bitmap в спеціальні програми для подальшої роботи зі шрифтом в кривих. Потрібен досить великий обсяг оперативної пам'яті , миша повинна добре ковзати і мати хорошу чутливість.

Для цього потрібні спеціальні програми.

Програми для розробки шрифтів.

ParaNoise

Ця програма дозволяє створити "живий шрифт" . Першим « живим» шрифтом став Beowolf , створений в 1989 році дизайнерами - експериментаторами студії LettError Еріком ван Блокландом і Юстом ван Россум . Цей шрифт був першим з серії "випадкових" шрифтів , що змінюють свій вигляд під час друку . Це був шрифт у форматі PostScript Type 3 , що дозволяє при описі символів використовувати генератор випадкових чисел. При цьому контури символів генеруються кожного разу знов . Формат PostScript Type 3 підтримується всіма PostScript -пристроями. Програма ParaNoise дозволяє істотно розширити можливості даного методу. Взявши шрифт PostScript Type 1 , вона накладає на нього різні ефекти , які змінюють форму букв за певним законом . У числі ефектів - розбиття контуру , зміщення його точок за певними правилами , обертання, масштабування . Послідовне застосування до контуру декількох процедур призводить до виникнення абсолютно фантастичних ефектів.

За допомогою програми ParaNoise створюються так звані "живі " або " випадкові " шрифти , які при друку постійно змінюють форму знаків : всі букви в документі будуть різними.

Користуватися програмою просто . Завантажте шрифт у форматі PostScript , виберіть зі списку кілька ефектів і встановіть з допомогою шкалки їх інтенсивність. На екрані можна подивитися , як виглядатимуть букви нового шрифту. Потім дайте команду на побудову нового шрифту і отримаєте PostScript - шрифт у двох формах - динамічної та статичної .

Динамічна форма (це PostScript Type 3 ) використовуватиметься при виведенні на пристрої, що підтримують PostScript , і дозволить динамічно змінювати форму символів , а статична ( PostScript Type 1 ) - при виведенні на інші , наприклад на екран ( для цього буде потрібно Adobe Type Manager ) .

Не зупиняючись детально на відмінностях цих систем , відзначимо тільки , що всі вони дозволяють будувати якісні шрифти в форматах TrueType і PostScript і складні у використанні . Крім того , вони дороги (за винятком системи Fontain , яка не продається ) .

Fontain

Багато персональні комп'ютери оснащені графічним планшетом і пером (наприклад фірми Wacoom ) , на якому можна писати і малювати. Для таких комп'ютерів існує програма FastFont , хоча , в ній можна малювати і якісної мишею. Ви пишете букви або знаки в будь-якому порядку . Можна коригувати , прати , домальовувати різні елементи , регулювати апроші . У програмі є кисті різних форм і нахилу , а можливість враховувати натискання пера надає письму більш природний вигляд. Коли ви закінчите малювання , натисніть кнопку " Побудувати шрифт" і у вас буде готовий файл шрифту. У програму можна завантажити наявний на вашому комп'ютері шрифт і відредагувати .

Fontographer 3.5 (фірма Altsys ) - популярний редактор шрифтів , що працює на РС і Macintosh.

FontLab 2.5 ( Росія ) - хороша , досить зручна програма для редагування True Type і Type 1 .

Fontain (внутрішня розробка фірми параграф) - створюються всі шрифти параграфів.

В даний час широко застосовуються шрифти , засновані на описі контурних символів. Зазвичай контур існує у вигляді набору відрізків і кривих, що мають певні математичні властивості . Початком їх використання послужила Разрботка фірмою Adobe формату Adobe Type 1 ( PostScript Type 1 ) . Шрифти формату PostScript Type 1 найбільш придатні для видавничих систем .

Інший поширений формат - це TrueType , спільна розробка фірм Apple і Microsoft для застосування в операційних системах Mac System 7.x і Windows.

Редактори шрифтів , що працюють на PC : Macromedia Fontographer , FontLab , Font Creator , FontStudio , Fontain .

Можливості Fontographer дуже високі, але програма дорога і оволодіння навичками роботи з нею займе багато часу. Font Creator добре підходить для початківців , працюючи з нею можна зрозуміти основні правила роботи зі шрифтом , в ній все робиться вручну , але з її допомогою можна створити і відредагувати лише TTF . Також не можна не відзначити проблеми з кодуванням кириличних шрифтів.

У всіх зазначених вище програм англомовний інтерфейс. Існує російська програма ScanFont , в якій можна перетворювати зображення у форматі TIFF в шрифти.

Зображення символів вводяться в комп'ютер за допомогою сканера або цифрового фотоапарата. Далі зображення імпортується в шрифтову програму , де кожна буква обробляється і визначається кодування шрифту.

Перегляньте посібник із Macromedia Fontographer у форматі PDF заархівувати в WinRar.

Ще є легендарна програма Font Studio 2.0 , яку можна зараз тільки замовити поштою післяплатою ( а взагалі хто знає ? Може ще як можна дістати) , і коштує вона близько $ 40 . Ця програма з дуже зручним інтерфейсом , де " все видно " , створена для Mac. Згідно авторитетної думки кількох зірок шрифтового дизайну , Fontographer не йде ні в яке порівняння з нею.

Ці два скріншота унікальні і поміщені тут через повну недоступності для авторів даної статті Font Studio 2.0. Зображення належать людині на ім'я Ian Gunn , ми висловлюємо йому вдячність за можливість їх надати .

У напуття хочеться додати , що створення шрифту - справа нешвидка і вимагає якісного вихідного малюнка , і швидше за все , для цієї мети якоїсь однієї програми вам буде мало.