Як скласти мотиваційний лист?

Основний контекст мотиваційного  листа

Основний контекст мотивації в листі, за яким досліджується  прийняття рішень людиною, це персональна мотивація вибору із різних можливостей. У межах мотиваційних моделей вибір певного рішення визначається силою мотиваційних тенденцій. Мотиваційна тенденція, чи намір виконати дію, розглядається як функція корисності результату дії і суб’єктивної ймовірності (сподівання) успіху обраної дії для себе особисто або  колективу осіб або для суспільства.

Корисність результату чи наслідків дії може бути пов’язана, на нашу думку, з самооцінкою, оцінкою з боку інших людей, з наближенням до досягнення цілі більш високого рівня (надмети).

Сподівання успіху чи неуспіху дії визначається особливістю ситуації, можливістю здійснювати різні дії в межах ситуації, ступенем контролю ситуації, складністю задачі. На формування мотивацій впливають і особистісні мотиваційні детермінанти: мотивація досягнення (співвідношення прагнення до успіху і до уникання невдачі), точка (місцезнаходження, локус) контролю (впевненість у залежності успіху від зовнішніх обставин чи від власних дій).

Непомітний контекст мотивації в листі — це описаний спосіб вивчення психологічних процесів та інтелектуальних стратегій мислення для прийняття багатокритеріальних рішень. Вченими доведено, що зіштовхуючись з багатокритеріальними порівняннями як із задачею великої розмірності та великим обсягом інформації, людина звертається

до різних евристик, які дозволяють розгорнути процес порівняння кількома послідовними кроками і на кожному кроці опрацьовувати обмежений обсяг інформації. Приклад — виявлена та описана в працях А. Тверські дуже поширена стратегія «виключення за аспектами». Користуючись цією стратегією, людина спочатку порівнює всі альтернативи за найважливішим критерієм і виключає із подальшого розгляду альтернативи, котрі отримали низькі оцінки. На наступному кроці стратегії вводиться другий за важливістю критерій оцінювання і альтернативи, що залишились, порівнюються між собою та відкидаються ті з них, які за другим критерієм отримали низькі оцінки. Цей процес продовжується введенням наступних критеріїв у порядку зменшення їхньої важливості до тих пір, доки не залишиться одна альтернатива, якій приписується найвища оцінка.

Однак, як показав А. Тверські, така стратегія може призвести до серйозних помилок. Наприклад, зробивши перший крок, людина може відкинути альтернативу, яка має найвищу сумарну оцінку за іншими критеріями.

Неважко помітити, що порядок введення критеріїв відображає ступінь домінантності різних мотивацій у особи, котра приймає рішення, і тут важливо застосувати різні методи та технології штучного інтелекту.

Зразок

Мотиваційний лист

Шановні Члени журі!

Тема мого дослідницького проекту: «Штучний інтелект. практичне використання штучного інтелекту у сфері освіти».

Під час роботи з власним електронним портфоліо «Мої уподобання», я зустрівся з проблемою укладання свого досвіду і дослідницької роботи в ліцеї. Постало питання: як відобразити дослідницьку діяльність в ліцеї?  Згодом я самотужки спробував дати  оцінку отриманому досвіду.  І одразу  зрозумів, що це надзвичайно важка для системного осмислення робота, вона потребувала раціонального освоєння. Якими способами мислення можна скористатися для узагальненого аналізу? Я натрапив на ідею створення плану  розвитку  заднім числом. Під час складання цього плану усвідомив, що це  корисна і потрібна для досягнення майбутнього успіху в  удосконаленні інтелектуальних здібностей.  Випадково натрапив на сервіс для самовдосконалення  штучного інтелекту. Так, я перечитав різну інформацію про штучний інтелект, потім подивися чисельну кількість відеороликів, в яких  експерти розтлумачують принципи роботи штучного інтелекту в мережі. З часом переваги можливостей штучного інтелекту дозволили мені переорієнтуватися на само пошук своїх можливостей, аби сповна реалізувати свій природній інтелектуальний потенціал.

Я завжди дивувався програмним додаткам, коли зустрічав в них самокеруючі  та самодіючі  запрограмовані «фішки», особливо в  програмуванні систем штучного інтелекту.  Під керівництвом наукового керівника  почав опановувати програмні математичні додатки для реалізації алгоритмів в системах штучного інтелекту. Великого впливу  на мою свідомість справила теорія нечіткої логіки, факти  якої забезпечили мені функціонування об’єктів  в математичній моделі середовища комунікацій учасників ЗНО.  В ході дослідження властивостей математичної моделі   я познайомився з основними поняттями топологічних просторів, при цьому мій науковий керівник поділився зі мною власним досвідом  моделювання  грубих і тонких топологій в різних функціональних просторах. 

Збирання і накопичення інформації  з наукових джерел, пошук об’єктів для навчання систем штучного інтелекту, керування ними, дослідження їх можливостей,  налаштування вагових коефіцієнтів для конкретних  процесів, перетворення і трансформація системи під задані умови, - все надихало мене на подальшу дослідницьку роботи в середовищі комунікацій ЗНО.  Коли була створена громіздка база досліджень запропонованої мною математичної моделі, я провів аналіз  різноманітних тестів, систематизував отримані результати, опрацював  їх за оптимальними критеріями і принципами відповідності поставлених практичних цілей.

Рік тому, я захищав свою дослідницьку роботу  з відповідною тематикою на ІІ етапі МАН у Вінниці.  Під час публічного  захисту в ВНТУ, я отримав   рекомендації експертів з систем штучного інтелекту щодо удосконалення і наукового обґрунтування використаних мною інформаційних моделей.  Так я зрозумів, що системи штучного інтелекту реалізуються на математичних моделях, в  яких можна наводити топологічні простори з тонкими топологіями.   

Маю надію, що мої дослідження з системи штучного інтелекту  допоможуть в сфері освіти автоматизувати аналітичну роботу щодо коректного розподілу ВНЗ між абітурієнтами. В майбутньому хочу продовжити свою роботу в цьому напрямі  досліджень. Плекаю мрію впровадити аналітичні можливості систем штучного інтелекту в практичну автоматизацію коректного перерозподілу об’єктів   в задачі про банк вільного часу між мешканцями одного населеного пункту з будь-якою топологічною інфраструктурою. 

30.01.2020                                            Криворучко Юрій Дмитрович

Коментарі та пояснення для просунутих творців мотиваційних листів.

У цьому мотиваційному листі  здійснюється опис прийняття виваженого рішення у вузькому сенсі: як психологічний акт вибору одного з попередньо знайдених і оцінених варіантів рішення проблеми. Описано саме психологічний стан прийняття рішень для позитивного розв'язання проблеми, що означає перехід від намірів до дій і характеризується наступними головними моментами:

1.  Наявність залишкової невизначеності, оскільки не часто особа, котра приймає рішення, володіє вичерпною інформацією, необхідною для прийняття оптимальних рішень, а вести подальший пошук інформації не дозволяє, зокрема, дефіцит часу; залишкова невизначеність переборюється зусиллям волі: інколи попри значний ризик доводиться припинити аналіз ситуації і зупинитися на деякому із існуючих варіантів рішення з допустимим ступенем ризику, оскільки несвоєчасно прийняте рішення може втратити будь-який сенс.

2.  Необхідність санкціонувати рішення, тобто прийняти на себе відповідальність.

Отже, акт прийняття рішення з допустимим ступенем ризику передбачає наявність в особи, котра приймає рішення, вольових якостей, рішучості, відповідальності, толерантності1 до наявної невизначеності і залежить від її схильності до ризику (прийнятного (допустимого) для менеджера рівня ризику).

 Варто описувати реалізацію і контроль за виконанням прийнятих рішень. Перехід від наміру до реалізації дій пов’язаний, насамперед, з контролем дій. У межах мотиваційної концепції виокремлюються чотири головних компоненти когнітивної репрезентації намірів: реальний стан, потрібний чи бажаний стан, розбіжність необхідного і реального стану, дії для усунення розбіжності. У разі, коли всі компоненти збалансовані, рішення здійснюється без особливих труднощів. Цей вид мотивації отримав назву «орієнтація на стан». «Орієнтована на стан» людина може довго аналізувати ситуацію перед прийняттям рішення, але перехід до реалізації може бути залишений, а власне саме здійснення стає менш ефективним і супроводжується емоційними переживаннями.

Отже, прийняття рішень пов’язано з інтер-акцією особистості і наявної ситуації та терпимості до чужих думок та суджень. Сама необхідність прийняття рішень і ступені свободи у виборі рішень визначаються структурою управлінської спроможності та усвідомленої компетентності, відповідним типом організації мислення і моральною позицією особистості. З погляду необхідності, свободи чи, навпаки, рутинності прийняття рішень, ситуації описуються показником рестриктивності — свободи дій. Під рестриктивністю розуміється міра виключення можливості зміни ситуації через дії суб’єкта, міра небажаності чи непотрібності активних цілеспрямованих дій.

Чи варто писати мотиваційний лист експресивною мовою?

Ефективність метаекспресивів гарантована в межах експресивного висловлювання, що має відповідні ознаки: свідомий чи несвідомий контакт із реципієнтом; бажання автора мотиваційного листа увиразнити свій текст і авторський стиль та показати здатність на висловлювання, що містить експресиви, і відповідно вплинути на емоційний стан читача, якісно змінити його, можливо, навіть підпорядкувати бажаному; авторське налаштування на змістову та стилістичну виразність, образність, текстотворчу індивідуальність; відсутність принципових обмежень чи заборон щодо використання експресивної лексики, яка породжує та збуджує високу почуттєву напругу та гаму образних зв’язків, асоціацій; доцільність, доречність, умотивованість, виправданість і максимальна ефективність вживання відповідних експресивних слів у межах висловлювання.

Сприймання експресивного висловлювання – це процес і результат мовленнєвої діяльності людини (читача, слухача), спрямованої на розуміння думок та емоцій автора, з урахуванням того, що будь-яке висловлювання становить собою вираження певної позиції мовця до інших комунікантів, тобто його вербальну егоцентричність.

Аналіз виявив, що жанрова текстотворчість журналістів становить царину, де найрізноманітніші метаекспресиви різних рівнів відзначаються особливою виразністю й образністю й характеризуються власними закономірностями функціонування. Уживання метаекспресивів у публіцистичних текстах безпосередньо пов’язане з вимогою Л. Булаховського. Після перефразування вона звучить так: журналіст має право й разом із тим обов’язок бути оригінальним, мати свій індивідуальний стиль.

Слова, що відрізняються металогічністю, легко відтворюються в уяві, мають більшу силу навіювання, ніж абстрактні та неконкретні. Образні конструкції, насичені яскравими характеристиками, мають дієвішу впливогенну силу. Особливим чином словесно виділена конструкція відображає ставлення до описуваного, суттєво збільшує емоційне ставлення до обговорюваної проблеми.

Чи варто виділяти смислові та прагматичні рівні в мотиваційному листі?

Лексико-граматичний рівень мотиваційного листа обумовлюється закономірностями граматичних зв’язків (узгодження ідеї та прийнятого рішення, залежність від умов існування автора, тощо), продиктованих мовними законами. Образний, експресивний та прагматичний рівні мотиваційного листа пов’язані з особливостями індивідуально-авторського стилю, манерою оповіді та природним «філологічним смаком» автора.

Мовний простір автора мотиваційного листа охоплює фактично всі лексико-семантичні елементи національної кодифікованої системи, яка має досить потужний арсенал засобів для увиразнення публіцистичного мовлення. Так, уживання нейтрального слова в одному контексті з оказіональними(новотворами) лексичними одиницями, які мають властивість забарвлювати сусідні складники висловлювання своїм звукосмисловим потенціалом, формувати асоціативне емотивно-оцінне поле, залучати до нього будь-які інші текстові елементи, передбачає внутрішній взаємозв’язок досі віддалених словесно-виражальних фрагментів, які, зблизившись, моделюють нові експресивні смисли.

Як варто висвітлювати персональну проблему інтелектуального розвитку 
в мотиваційному листі?
Наведу приклад, як працює інтелектуальна система прийняття рішень:

Необхідно наголосити, що процес проектування та реалізації інтелектуальних систем прийняття рішень (ІСПР) у слабко структурованих і неструктурованих проблемних ситуаціях має спиратись на методологію, котра:

·   дозволяє коректно здійснити постановку задач;

·   використовує інструментарій з таких сфер наукових і прикладних знань, як: 

дослідження операцій, 

ризикологія, 

нейронні мережі, 

генетичні алгоритми, 

нечітка логіка, 

математичні методи, 

моделі прогнозування, 

математична статистика, 

економетрика, 

експертні системи тощо; 

це дає змогу здійснювати деталізацію задач щодо виявлення нечітких структур у слабко структурованих проблемах та задачах;

·   має засоби, що дозволяють використовувати аналоги вдалої постановки задач (як зразок).

·   Наразі можна виокремити основні принципи проектування

ІСПР, що ґрунтуються на концептуальних положеннях системної парадигми [13]:

·   адекватність та узгодженість;

·   відкритість, модульність і динамічність структур;

·   адаптивність;

·   здатність навчатись на підґрунті накопичення досвіду;

·   ієрархічність баз знань;

·   розподіленість структури системи тощо.

Інтелектуальні системи прийняття рішень, які б забезпечили економістів і менеджерів сучасними засобами аналізу проблем і відповідною інформацією, генерації варіантів рішень, їх оцінювання та вибору найкращого варіанту (в певному сенсі), мають ґрунтуватись на використанні як низки зазначених вище принципів, так і принципу ітеративності, що припускає виокремлений і поетапний синтез інтелектуальних систем прийняття рішень.

На нашу думку, інтеграція інтелектуальних засобів моделювання знань у прийнятті рішень, таких як штучні нейронні мережі, генетичні алгоритми, системи на нечіткій логіці та експертні системи, дозволить створювати досить потужні ІСПР.

У структурі ІСПР можна виокремити такі головні підсистеми: 

по-перше, традиційні для інтелектуальних систем модулі:

        ·   бази даних і знань;

·   бази моделей;

·   механізми висновків;

·   система накопичення та актуалізація знань;

·   блок пояснень;

·   організації діалогової взаємодії з користувачем; 

по-друге, такі підсистеми:

·   аналізатор проблемної ситуації;

·   імітаційні моделі проблемної ситуації;

·   математичні методи та моделі аналізу та прогнозування;

·   різні види інтерфейсу (образного, текстового, мовного, у вигляді графіків і діаграм) з ОПР;

по-третє, підсистему інтелектуальних технологій, яка дозволяє на підставі використання математичних моделей і методів створювати гібридні інтелектуальні системи і має такі складові:

·   експертну систему, що ґрунтується на символьному представленні знань у вигляді правил і фактів;

·   систему, що ґрунтується на нечіткій логіці;

·   систему штучних нейронних мереж;

по-четверте, модуль генетичних алгоритмів — тобто підсистему пошуку раціональних рішень, що містить як теоретико-аналітичні методи, так і евристичні методи розв’язування задач, зокрема, оптимізаційних.