Дистанційна освіта з інформатики 25.01.2021 - 31.01.2021

 

Дистанційна освіта з інформатики в період січня 2021 року

25.01.2021 - 31.01.2021

Тема: Дизайнерська діяльність над індивідуальним інформаційним проектом. Визначення практичних та мистецьких цілей дизайнерської моделі інформаційного проекту.

Теоретична частина.

У мові візуальної комунікації, як у будь-якій іншій мові, «слова» з’єднуються у «фрази» і «тексти» з урахуванням певних правил — своєрідної «граматики» наочних образів. Головне «граматичне» правило — доцільність застосування того чи іншого художньо-виразного засобу, гармонійний взаємозв’язок окремих «слів» цього своєрідного тексту й підпорядкування їхньому загальному змісту — призначенню і внутрішньому змісту конкретного видання. У ролі правил виступають композиційні закономірності візуальної цілісності, дизайну: симетрія, асиметрія, ритм, метр, контраст, нюанс, подоба, масштаб та ін.

Усі елементи веб-сторінки: 

1. зображальні, 
2. декоративні, 
3. шрифтові, 
4. пластичні, 
5. структурні, 
6. пробільні, 
7. кольорові та ін. — 

перебувають у визначеній системі зв’язків, які називають внутрішніми закономірностями, оскільки вони є в будь-якій композиційній побудові.

 

 Від самого народження людина живе в оточенні знаків, що є в основі семіотичних моделей комунікації (зв’язок візуальних або іконічних знаків). Це означає, що людина насамперед сприймає зображення (візуальний образ), а після цього переходить до вербального (тексту).

Кожне візуальне повідомлення має розширювати ідеальний образ або знання, що одночасно спрощує розуміння та сприяє пізнанню. Образотворче розширення і збагачення та нашарування ідеального образу реальними характеристиками, які з часом змінюються або модифікуються на індивідуальному рівні(наприклад, фотожаби). Кожен проект мусить прагнути до того, щоб зробити систему більш зрозумілою й прозорою або знайти в ній нове розуміння. На думку Жака Бертіна («Графічна семіологія», 1967 р.), «своєрідна риса якісного графічного розшифрування в тому, що вона сама по собі дозволяє повною мірою оцінити якість змісту інформації».

Логічна структура сайту може бути представлена у вигляді чотирьох основних моделей: лінійна модель, моделі "ґрати", "дерево" (ієрархія) і "павутина". Крім того, існують різні комбінації на базі основних моделей, що дозволяють реалізувати будь-яку логічну структуру сайту.

Строго лінійна структура сайту використовується досить рідко, оскільки дозволяє відвідувачам сайту переходити тільки від попередньої сторінки до наступної, і ніяк інакше. Таке подання інформації з однієї сторони полегшує процес взаємодії з відвідувачами: уже на етапі створення сайту можна досить точно прогнозувати поведінку відвідувачів. З іншої сторони подібна організація структури сайту не залишає відвідувачам волі вибору, що може їм не сподобатися.

Тому на практиці лінійна структура сайту застосовується з деякими видозмінами, такими як пропуск певних сторінок, бічні відгалуження. Однак надмірне захоплення відгалуженнями перетворює лінійну структуру в ієрархічну.

Застосовується лінійна структура сайту для різних онлайн-презентацій, опису покрокових процесів. Основна перевага застосування такої моделі організації сайту полягає в передбачуваності поведінки відвідувача на сайті, завдяки чому можливо вгадати дії відвідувачів ще на етапі створення сайту.

Лінійна структура сайту не підходить для сайтів з великим обсягом інформації. Для більш зручного подання великих обсягів інформації використовуються інші моделі логічної структури, наприклад, «ґрати».

Логічна структура сайту "ґрати" нерідко зустрічається при організації інтернет-магазинів. Ґрати являють собою двонаправлену лінійну структуру, у який присутні й горизонтальні, і вертикальні взаємозв'язки між сторінками.

Наприклад, якщо в каталозі інтернет магазина товари об'єднані в категорії за видом (штани, куртки, сукні) і в категорії за ціною (дешеві, середні за ціною, дорогі), то така структура дозволяє відвідувачам переглядати товари за обома ознаками (вид і ціна). Як наслідок, відвідувачі почувають себе вдоволеними завдяки наданій волі вибору.

Логічна структура сайту "дерево" - це модель організації сайту що зустрічається найбільш часто. "Дерево" - ієрархічна структура - дозволяє відвідувачам сайту за своїм бажанням управляти глибиною відвідування сайту. Відвідувачі можуть заходити тільки на сторінки верхніх рівнів ієрархії або ж «спуститися» до нижніх рівнів. При цьому воля вибору відвідувачів залежить від «ширини дерева».

Якщо відвідувачам для досягнення кінцевої мети необхідно зробити занадто багато клацань миші, то ієрархічна структура сайтів може виявитися в цьому випадку занадто вузькою. Відвідувачів дратує нескінченне «клацання», що не приносить очікуваних результатів.

У той же час, занадто широке «дерево», ґрунтуючись на дуже великій кількості варіантів вибору, може змусити відвідувачів витратити багато часу на вивчення наданих варіантів. Це також приводить до роздратування відвідувачів і вони залишають сайт.

Якщо логічна структура сайту заплутана й незрозуміла, те таку модель організації сайту прийнято називати "павутиною". Така структура сайту може з'явитися внаслідок неправильного проектування сайту або ж навмисно, для забезпечення більш виразного подання інформації. Приміром, статті про технічні вироби можуть посилатися на схеми цих виробів, норми й вимоги до виробництва виробів, ряд інших документів. Такий підхід дозволяє відвідувачам одержати максимально повну інформацію.

Якщо модель організації сайту обрана вірно, а логічна структура сайту відповідає потребам відвідувачів, то юзабіліті і ефективність такого сайту будуть високими. Тому до розробки структури сайту варто підійти найретельнішим чином.

Жака Бертена «Семіотика графіки» [5], надрукована 45 років тому, забезпечує теоретичну основу візуалізації інформації й сьогодні. Учений увів концепцію «образа» (Image), а також пояснив рівні зчитування інформації.

Образ — це виразна візуальна форма, що розпізнається за мінімальний час.

Тобто якщо людина відразу може зрозуміти, що зображено у візуальному повідомленні, то вона сприймає образ.

 

Існує три рівні сприйняття візуального образу: 

1)елементарний(як? чому?);

 2)проміжний(що саме відбувалось?);

 3)загальний(що відбувалось протягом певного періоду?).

На елементарному рівні ставлять запитання: як? чому? На проміжному: що саме відбувалось? Загальний рівень потребує відповіді на запитання: що відбувалось протягом певного періоду?

Правильно побудований візуальний образ має давати швидку відповідь на запитання всіх трьох рівнів.

Цю концепцію можна взяти за основу дослідження візуального стилю журналу. Тривалий час уважалося, що дизайном є будь-що незвичне, таке, що випадає із загальноприйнятих норм.

Сьогодні стає очевидним, що кожна річ, кожний матеріальний об’єкт потребує композиційних та дизайнерських рішень, сприйняття візуального світу цілком залежить від способу побудови об’єктів.

Сьогодні графічний дизайн використовується в рекламі, видавничій діяльності, друці, кіно, телебаченні, комп’ютерній і електронній техніці, сфері паблік рилейшнз.

Дизайнерів, що спеціалізуються в цій галузі, часто називають візуальними комунікаторами, а графічний дизайн — комунікативним дизайном.

У функціональному просторі культури комунікативний дизайн займає ви - значене місце між практичним та художніми аспектами [6, 104] у процесі перетворення інформації для передачі повідомлень (див. Рис. 1).

Мануель Ліма запропонував розділити проекти візуалізації інформації на такі, що ставлять на перше місце функціональність, і такі, що віддають перевагу красі та естетиці (інформаційне мистецтво, що включає New Media Art, Computer Art) [7].

Здатність людини виготовляти інформацію значно перевищує можливість її сприйняття та засвоєння. Пошук моделей і створення зв’язків всередині складної організації даних стали одним із найбільших викликів ХХІ ст. 

Уникнення невиправданих візуалізацій. За словами фізика Ханса Крістіана фон Бейера («Інформація: нова мова науки»):

«Інформація акуратно, але невпинно мрячить невидимим, непомітним, невідчутним електричним дощем на свідомість її споживачів».

 Візуалізація інформації має відповідати збільшеним обсягам загальнодоступних даних як когнітивний фільтр, як збільшувальна лінза розуміння, і вона ніколи не зобов’язана додавати зайвої інформації до цього потоку. Не всяку візуалізацію слід вважати позитивним кроком вперед. Проста передача даних у візуальній формі, що не дає додаткової інформації, або — що навіть гірше — ускладнює його, є недопустимою. 

Практична частина.

Завдання 1.

Створити інформаційну версію сайту вигляду "Наш клас".

Самостійно оберіть засоби та технології для виконання цього завдання.

Завдання 2.

Створити дизайнерську модель або власну версію  структури сайту в довільному браузері   і розмістити  в ній початковий варіант інформаційної моделі вигляду "Наш клас".

Самостійно оберіть засоби та технології для виконання цього завдання.

Результат виконаної практичної роботи це два графічних файла( два  дизайнерські проекти) надіслати вашому учителю на електронну скриньку: 
vinnser@gmail.com (Сергій Петрович)
ktdfz@i.ua (Юрій Васильович)