Критерії достовірності інформації в Інтернеті

Практична робота 10.  Перевірка достовірності інформації в Інтернеті

Завдання 1. Створити презентацію за таким сценарієм.

Сценарій презентації  «Принципи достовірності інформації»

Слайд 1. Заголовок(розмір: 44 пт): Що таке інформаційна достовірність?(після цього створити пароль для файлу і зберегти файл). Підзаголовок(розмір: 32 пт): П.І.Б учня(-иці), котрий(-а) створює презентацію, клас, дата створення. Ілюстрації: класифікація  медійних інформаційних програм. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 2. Заголовок(розмір: 44 пт): Як можна розуміти інформаційну достовірність? Текст:  Що  треба для визначення 100% достовірності інформації?   Щоб оцінити достовірність інформації, необхідно перевірити виконання чотирьох принципів: 1) відкритий перелік джерел інформації; 2) незалежність джерел інформації одне від одного;  3) компететність джерел інформації ; 4)сумлінність джерела.    Ілюстрації: класифікація  медійних інформаційних програм. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 3. Заголовок(розмір: 44 пт): Як  формується відкритий перелік джерел інформації? Текст: Згідно критеріям зручності та відкритості інформації  Інтернет-ресурсу: 1)простота навігації  та зручність переміщення по  змісту інформації на сайті; 2)зручність  прочитання та використання інформації на сторінці; 3)корисність та сутність інформації;  4)цінність інформації; 5)структурованість інформації; 6) карта сайту, меню і гіперпосилання як всередині сайту, так і на інші ресурси; 7) придатність інформації для широкого кола користувачів за мовою і способом розміщення інформації.   Ілюстрації: класифікація  інформаційних закладок в свідомості споживачів. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 4. Заголовок(розмір: 44 пт): Як формується критерій авторства інформації? Текст: Критерій авторства Інтернет-ресурсів:1) вказівка на достовірне авторство  інформаційних продуктів на сайті; 2) відомості як про власників, тих, хто створив і розмістив інформацію в Інтернеті, 3) відомості про повне ім'я автора, чим він займається, його досягнення в даній галузі, чи має він право та достатню кваліфікацію, щоб писати на цю тему, а також, інформація про те, як при потребі зв'язатися з автором, щоб поставити йому запитання, що виникли після прочитання запропонованої інформації.   Ілюстрації: схема інформаційних мін в свідомості споживачів. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 5. Заголовок(розмір: 44 пт): Як  швидко пересвідчитись в достовірності невідомої вам  інформації? Текст: Споживач інформації або користувач має пересвідчитись у тому, що: 1)дану  інформацію можна переглядати на  незалежних  веб-сторінках, включаючи тексти, зображення та мультимедійні об'єкти; 2)дана інформація на веб-сторінках добре структурована та всі гіперпосилання у контенті працюють; 3) інформація супроводжується іменами авторів, електронною адресою чи іншими контактами автора; 4) зміст і контент не містить правописних помилок, його можна перевірити на плагіат за допомогою інших ресурсів та джерел інформації; 5)  зміст доповнює вже набуті знання у новий спосіб; 6)дана  інформації  використовується для отримання надійних продуктів, що мають широкий попит у суспільному житті. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 6. Заголовок(розмір: 44 пт): Який найнадійніший критерій достовірності контенту на веб-сторінці для споживачів інформації? Текст: Більшість авторів головним вважають критерій надійності джерела інформації або висока кваліфікація автора веб-документу. Чим вища кваліфікація авторів статті, чим авторитетніша назва їхньої організації, тим більше довіри до нього в Інтернеті, тим цінніша його інформаційна веб-сторінка. Найкращою ознакою надійності джерела є забезпечення на сторінці так званого «зворотного зв'язку» з автором, тобто наявність електронної адреси чи організація форуму (відстроченого спілкування, оффлайн) чи, навіть, чату з автором (авторами) веб-документу. Ілюстрації: класифікація надійності інформаційних просторів. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 7. Заголовок(розмір: 44 пт): Як споживачам інформації оцінювати достовірність контенту на сайтах? Текст: Важливим питанням при оцінюванні сайтів  є розуміння причин, через які автор сайту публікує свою інформацію. Дуже важливо визначати головне призначення сайтів, цілі їх створення і розміщення в Інтернеті. Для цього можна задати собі питання типу: Що цей сайт намагається повідомити? Чому він був створений? Чи був цей сайт створений з метою продавати якісь вироби? чи пропагувати ідеї? Чи був цей сайт створений для розваги? Наприклад, якщо автор наводить на сайті факти про хороший відпочинок на узбережжі Чорного моря, він не має розповідати про все, що стосується Чорного моря. Такий сайт навряд чи буде корисним учню чи студенту, який вивчає екологічні проблеми Чорного моря.   Ілюстрації: класифікація  інформаційних бомб  в свідомості споживачів інформації. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 8. Заголовок(розмір: 44 пт): Які відрізняти  інформаційні домени споживачам  інформації? Текст: Дуже корисним для виявлення достовірності є визначення веб-адреси сайту, так званої URL-адреси для визначення надійності сайту. Для цього необхідно знати значення комбінації літер в кінці доменного імені, наприклад:

1)* .gov – вказує на те, що це сайт державної установи (н-д: http://rada.gov.ua  – сайт Верховної Ради України; http://www.kmu.gov.ua/control  – сайт Кабінету міністрів України); 2) *.edy – це ознака освітніх установ, університетів (н-д: http://www.luguniv.edu.ua,  http://knukim.edu.ua  – сайти вузів); 3)*.соm – використовується для комерційних організацій, які створені для отримання прибутку (н-д: https://www.facebook.com; http://www.newsru.com); 4)*.оrg – в основному ознака неприбуткових організацій (н-д: http://jurportal.org  – український юридичний портал).  Такі доменні імена можуть бути легко ідентифіковані користувачами і слугувати для визначення ними цілей створення сайтів та розміщення на ньому тої чи іншої інформації. Ілюстрації: класифікація  критеріїв доменів для споживачів інформації. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 9. Заголовок(розмір: 44 пт): Які існують індикатори для публікацій на сайтах? Текст: Важливим індикатором достовірності та надійності інформаційного сайту може бути встановлення дати створення сайту, дат розміщення матеріалів та оновлення сайту. Якщо автори сайту піклуються про висвітлення поточних подій, слідкують за тим, що відбувається в світі, в науці, вони будуть його періодично оновлювати. Це забезпечить достовірність, актуальність, новизну розміщеної на сайті інформації. Це особливо важливо для відео на каналах, на персональних сайтах, які пов'язані з щоденними подіями та з  науковою інформацією.  Ілюстрації: класифікація  інформаційних загроз для споживачів інформації. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 10. Заголовок(розмір: 44 пт): Які існують індикатори визначення науковості інформації? Текст: Суттєвою ознакою наукових та науково-популярних статей сайтів є відсутність слів узагальнюючого (всі, завжди, ніколи, ніхто, всім відомо, тощо) та оціночного (хороші, погані, найкращі, здорові, шкідливі, тощо) характеру. Такі слова не притаманні мові науковців, їх висновкам, навіть в популярних статтях. Також треба звертати увагу на загальний вигляд сайту: визначити, чи є граматичні та орфографічні помилки на сайті, помилки в інформації, які легко помітити. Сайти, які створюються вченими і освіченими людьми, практично не містять таких помилок.

Ілюстрації: класифікація  інформаційних загроз для споживачів інформації. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 11. Заголовок(розмір: 44 пт): Які існують індикатори визначення пропаганди? Текст: Найпоширенішим засобом є «прихована реклама», чи «контекстна реклама», яка «маскується»:1) під наукові або інформаційні   статті

2) «Перенесення» ‒ використання імен, фраз чи символів, які можуть зробити очікуваний вплив. Наприклад: використання фотографії кінозірки чи відомого діяча на першій сторінці сайту, щоб люди виходили на сторінку при здійсненні пошуку; включення до «ключових слів» на веб-сторінці таких імен чи назв, щоб пошукова машина звернулася саме до цих сторінок. Ілюстрації: класифікація  інформаційних загроз для споживачів інформації. Анімація  переходу до наступного слайду.

Слайд 12. Заголовок(розмір: 44 пт): Які існують індикатори визначення приховування інформації? Текст: Спосіб «приховування» ‒ це презентація виключно такої інформації, яка дає перелік позитивних якостей, рис, ознак певного винаходу, товару, способу без надання переліку проблемних випадків, незначних меж застосування, негативних наслідків у використанні інформації. Спосіб  «причіпний вагон» ‒ використання інформації, яка впливає на поведінку, що використовує відомості про використання людьми певної групи чогось, що «відрізняє» їх від «інших», наприклад, часто на молодіжних сторінках Інтернету, стверджується, що більшість молоді вживає легкі алкогольні напої(хоча статистика свідчить про протилежне). «Приєднуйся до нас!», ‒ закликають такі сайти, або запитують: «А ти вже спробував? Купив?».  Ілюстрації: класифікація  інформаційних загроз для споживачів інформації. Анімація  переходу до наступного слайду.

Завдання 2. (Результат заповнення даної форми надіслати на електронну адресу учителя ). Заповнити форму відповідями  для визначення надійності інформаційного ресурсу, використовуючи контенти сайтів: 1) code.org;  2)stuk.io; 3) www.udacity.com; 4) https://sch7.edu.vn.ua/  

Форма для оцінювання ресурсів Інтернету

1. Яка  URL-адреса веб-сайта? Відповідь:

2. Яка назва веб-сайта? Відповідь:

3. Яке основне призначення ресурсу?

4. Яка мета створення цього веб-сайта? Відповідь:

Для кого він був створений?

5. Яка організація чи особа створила цей сайт?

6. Що подано на сайті – об'єктивні факти чи особиста думка автора?

7. З яких джерел автор отримує інформацію для свого сайту?

8. Посилання на які інші джерела інформації існують на сайті?

9. Які інші організації пов'язані з цим сайтом? Використовуючи пошукову машину Google, ввести link:адресу веб-сайта (наприклад:link: www.mon.gov.ua )

10. Чи має право автор подавати інформацію від свого імені?

11. Чи забезпечена організація зворотнього зв'язку з веб-сайтом і можливість спілкування з автором статті чи адміністратором сайта?

12. Коли сайт був створений і як часто він поновлюється?

13. Чи можна цей сайт вважати корисним для проекту?

14. Чи можна перевірити інформацію, яка подана на сайті, за допомогою інших джерел (книг, журналів, тощо)?

15. Переглянути всі свої попередні відповіді. Чи варто цей сайт використовувати у своєму проекті?

Переглянувши всі дані, отримані в ході оцінювання цього сайту, поясніть чому цей сайт підходить (чи не підходить) Вам для використання. Зазначте всі технічні та візуальні аспекти веб-сторінки, зміст, авторство. Скільки сайтів варто проаналізувати за такими формами? Чим більше, тим краще! Адже стійкі навички приходять, коли в них вправляєшся!